ОЧЕНЬ НАДО ВАС 1. Яку підказку мала Софійка від природи щодо часу, коли вона повинна рішуче діяти: "Тієї миті небо зійдеться з землею", окрім того, що "у квaртирі під ними… знову хтось пробіг!!!"? *нічну грозаранковий дощполудневу зливучиїсь голоси2. Прадавнім родовим прізвищем маминих предків Софійки було *СочовицяВишняГрушаКвітка3. До загадкової квартири поверхом нижче Софійка потрапила разом з *Вадимомбабою Валеюсвоїм котомСашкомтіткою Сніжаною4. Жалів харчів для сім’ї, а сам вечеряв у знайомих, щоб так зекономити, *Гордій КулаківськийЯків КулаківськийВасюня КулаківськийТолік Кулаківський5. На одній з картин Пустельника зображено: "…Звaленa у воду стaрa вербa, густий, нaче мохом порослий, очерет, дрімливе лaтaття… І серед усього цього - немов свічкa, тоненькa дівочa постaть". Це була постатьСофійчиної мамиСофійкитітоньки Сніжани6. У реченні "Бруківки позолотило опaле листя" використано *метафоруантитезугіперболурефрен7. Щоб врятувати Катерину та її рідню, Софійка взяла з собою в минуле *тітоньку СніжануВадимаВалентинаСашка8. Кого з роду Кулаківських ла Софійка і вирішила врятувати? *ФранюОленуКатерину9. Щоб вряувати Катерину та її рідню, вони *обладнали над її будинком громовідвідвідвели грозузрізали старе деревовивели з будинку родину в безпечне місце10. Діти зрізали дерево *шовковицюсливукленаяблуню11. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових квітів. Знудьговaно колупaв носком святкового босоніжкa пилюку й рaз по рaз діловито поглядaв то нa руку, де в людей бувaє годинник і де в нього нічого не було, то нa Софійчин бaлкон". Це *ВадимРостикВалентинСашко12. Кому сказав старець: “Те, що належить, ви зробили. Тепер життя поверне інакше...”: *Сніжані та ПустельникуКатерині та СеменуСофійці та СашкуСофійці та Сніжані​

1.Нічна гроза 2.Вишня 3.Сашком 4.Яків Кулаківський 5.Тітонька Сніжана 6.Метафора 7.Сашка 8.Катерину 9.Зрізали старе дерево 10.Шовковиця 11.Сашко 12.Софійці та Сніжані

Объяснение:

что??................

це головна думка а по темі можеш росказати що відбувається в повісті земля

багато видатних українських письменників присвятили свої твори проблемі «людина і земля». вона порушена в творах нечуя-левицького, панаса мирного, карпенка-карого, ольги кобилянської.  о. кобилянська — письменниця буковини. вона добре знала життя народу, його прагнення та мрії. дуже важко жилось трудовому буковинському селянству. щоденна виснажлива праця, часте недоїдання, холод, злидні — це ввійшло в буденний ритм життя. та для багатьох земля так і залишилась мрією. вона, як марево, то з'являлась, то зникала, залишаючи тугий біль у серці селянина.  у повісті о. кобилянської «земля» проблема влади землі над людиною зазвучала по-новому. вона змалювала панораму життя малоземельного і безземельного селянина буковини. важким було тодішнє життя селян. багато сімей розорялися і змушені були мандрувати в пошуках заробітку. вони дешево продавали свою силу. так проминали молоді літа багатьох людей. єдиним, що могло врятувати селян, була земля. мрії, думки про неї надавали сили тим, хто її не мав. та земля не завжди робила щасливими тих, хто її мав.  саме такі сім'ї показані в повісті «земля». докія чоп'як — це жінка, яка не мислить свого щастя без ґрунту, без тієї маленької нивки, яку вона так оберігала від свого марнотратного чоловіка.  вона все життя провела тут, біля землі. а коли відчула, що нездужає, що сили її, віддала свою зовсім юну дочку заміж за тодорику. мати не зважає на те, що хлопець зовсім не подобається дівчині. головне, що він має поле.  рабами землі є івоніка федорчук і його дружина марійка. вони перебувають під магічною владою землі. подружжя федорчуків було безземельним. обоє тяжко працювали, відмовляли собі в усьому. нарешті федорчуки купили землю за гірко зароблені гроші.  івоніка докладає всіх зусиль, щоб земля його родила гарно. обробляє він ниву впору, працює на ній до самого забуття. йому додавала сили думка про майбутній врожай. головне для івоніки та його дружини — земля, праця, честь хлібороба. федорчуки вірили, що земля принесе щастя їм та їхнім синам михайлу та саві. михайло дуже любить працю, він пройнявся поезією землеробства. батьки дуже любили свого старшого сина. а молодший — сава — зовсім по-іншому ставиться до землі й батьків. він впертий, до того ж ледачий, працювати на землі не любить. всупереч батькам сава покохав рахіру. це була дівчина дуже лукава і хитра, трохи злодійкувата. але сава не може без неї. він розуміє також, що земля — це життя. і він стає на шлях братовбивства: «за землю підняв сава руку на свого брата, лиш за як одинак надіявся колись дістати всю землю». сава вчиняє страшний злочин, за який оправдати його не можна.  розбилися вщент мрії федорчуків. земля, так тяжко зароблена, не тільки не принесла щастя, а й стала причиною страшного горя.  старий івоніка втратив все. не стало в нього двох синів, і разом з тим немилою стала йому земля. аж тепер зрозуміли батько й мати, що недобре вчинили по відношенню до анни, нареченої михайла. реалістичне зображення дійсності зумовило правильне висвітлення основної проблеми твору — влади землі.  трагедія родини федорчуків зрозуміти, що не людина має бути рабом землі, а земля повинна приносити радість людині. 

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.