Прочитайте подані рядки

… Я на базар завтра не поїду, та й не переробився вдень, обурини

возив. Інші, ледь розвидніється, до міста почимчикують, дати

перепочинок треба… Ці думки належать

А Степанові

Б підпаскові

В Шепталові

Г завфермою​

                              народна пісня в житті українців

  український народ - це найспівучіший народ. пісенна скарбниця українців налічує понад триста тисяч пісень.

        люди,з давніх давен скадали пісні. вони співалися на свята івана купала -   купальські пісні,є також щедрівки,колядки,коли ходили люди на жнива - то співали жниварські пісні. навесні,коли люди зустрічали весну,то співали веснянки.

  народна пісна - це частина україни,немає такого міста в нашій країні,де б на свята не лунали веселі пісні. не буває,щоб на зимові свята,по вулицям ми не чули дзвінких щедрівочок чи колядок.

  отже,народна пісня відіграє важливу роль,у житті кожного українця. коли слухаєш українську пісню,то стає весело на душі і легко. це,один з символів української творчості,українського народу.

мело, крутило по землі,  що було сили.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  немов безжурний рій комах,  так сніг лапатий  летів знадвору попід дах,  просився в хату.  завія креслила на склі  круги та стріли.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  наверх у зблисках вогняних  злітали тіні.  сплетіння рук, сплетіння ніг,  шляхів сплетіння.  додолу впали — чути тріск —  два черевички.  слізьми на сукню капав віск —  плакала свічка.  і все губилося в імлі  холодній, білій.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  війнуло з покутя — й вогонь,  здійнявши крила,  жар від розпечених долонь  живив щосили.  хурделі люті були й злі,  яке їм діло,  що десь на нашому столі  свіча горіла.