О. Довженко "Ночь перед боем"
1. Підготувати інформаційний матеріал для характеристики Платона, Савки (цитати, факти - приклади з твору, скласти питання для обговорення образів оповідання). Скласти сенкан до образів.
2. Довести або с думку діда Платона: "...умирать боїтеся. Значить, нема у вас живої ненависті". Відповідь аргументувати (письмово).

у ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. а потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.

а як же народжується книга?

книги — це справжня скарбничка мудрості. недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. письменники,оповідачі створювали книги з усією любов*ю до навколишнього світу,людей..у кожну книгу входять реальні історії цих видатних людей, їхні спогади,думки,в яких вони намагаються достукатись до

і це прекрасно, що у нас в україні халишились чудові книги які змушують людину замислюватись про життя та своє місце у ньому, дарують поживу для розуму та насолоду для душі.

ось у  львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «тут мертві живуть і німі промовляють». бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.

яку людину можна вважати щасливою? матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський авто_ мобіль. щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя. отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.

ти в якому класі навчає 

дружина державного діяча не обов'язково повинна бути публічною людиною. вона не повинна бути взірцем для когось, достатньо того, щоб ця жінка була доброзичливою та порядною людиною, гарною матір'ю. ця жінка повинна бути опорою та навіть іноді для свого чоловіка. головне щоб вона любила свою державу та сім'ю.

як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «моя апологія, альбо самооборона», «більшовик», київ, ч.216, 23 вересня 1923). така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом нквс у 1931, після чого він майже рік просидів у лук'янівській тюрмі. після ув'язнення остап вишня забрав його до себе в харків на кілька днів у гості. його товариші-неокласики м. драй-хмара, п. филипович, м. зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

після ув'язнення, з 1931 року творчість рильського зазнає змін, і в збірці «знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. його творчість поділилась на два річища  — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.