Письмова відповідь на питання «чи хотілося б тобі мати друга подібного до шептала?»

На мою думку, Шептало міг б бути вірним другом адже він наділений рисами притаманними людині. Що до його примхливості я не опишу точно але , по моєму він б потоваришуівав б з тим хто його хоч трохи поважав.

Объяснение:

1. планетник хотел еще раз встретиться с дедом капушем, потому что капуш стал для него настоящим учителем, наставником, который многому научил его в жизни.4.потому, что планетник хорошо знал, что когда надо высаживать, как надо правильно ухаживать за посевами, он хорошо разбирался в природных явлениях, т.к. его этому научил дед капуш.5.с начала, односельчане считали его добрим волшебником, и просили его, например чтобы пошел дождь в сухую погоду, но потом они стали считать, что планетник замешан в темными силами и стали считать его колдуном.планетник никогда не гордился своими умениями, т.к. понимал, что если бы не капуш, то он бы всего этого не достиг.6.планетник не сопротивлялся решению односельчан, он сам пошел к столбу на котором его должны были сжеч в сопровождении этих людей.он понимал, что нивчем не виновен, и сможет пройти через смерть.7.потому, что нарцисс подарил ему надежду на жизнь и на будующее, которое может сбыться.извини не на все вопросы, т.к. мы его не полностью

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.