З яким твором О. Олеся перегукується новела В. Винниченка
«Момент»? Наведіть цитати у приклад з обох текстів

1)навкруги ні душі. тихо й безлюдно, а однак я щось там чую, поза своєю стіною. воно мені заважає. що там? я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип під їх вагою. ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. я не хочу про вас думати. я краще ляжу. погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо».

2)просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і слухаю. повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. і повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

3)пізно я повертався додому. приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. в складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний ісав.

4)от-от, здає тью-і, тью-і, ті-і-і ні, зовсім не так. трійю-тіх-ті і не подібно. як вони оте роблять, цікавий я знати? б'ють дзьобами в золото сонця? грають на його проміннях, наче на струнах? сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

разберись, , сама, где какие образы)

1.літній вечір 1518 р.     2.початок весілля в церкві св. духа.     3.ворожка.     4.дивне ворожіння.     5.оддалік почулися крики.   6.татари йдуть!   7.настуня в полоні.   8.серед своїх-настя, в полоні-хуррем.   9.навчання полонянок корану,історії,поведінці.   10.перебування в сулеймановому гаремі.   11.зустріч із султаном.   12.сулейман довго від неї не ві     13.довга розмова з величним правителем.   14.султан здивований чужоземкою.   15. султан закохався в християнку.   16.зависть подружок.   17. зустріч з кізляр-агою.     18.отримання титулу "хатун".     19.служіння її слуг.   20.розмова з вченим про настю.   21.бувший монах кізляр-ага.   22.не прощається лиш зрада церкві.

хлиб убирае хто його мае   хлиб святий усьому голова     як хлиб буде то и все буде   хлиб роби хлиб и еш

доброго дня, шановний всеволоде зіновійовичу!

ваш твір «тореадори з васюківки» зацікавив мене, викликав

щирий сміх з першої прочитаної мною сторінки!

дана повість – це колоритне відображення безтурботного

життя дітей, захоплююче та цікаве. виникало враження, що ви вкладаєте в образи

яви та павлуші свої дитячі переживання та емоції – настільки вони яркі й

колоритні!

я пережив масу емоцій разом з героями твору, відчував

радість й сум, стурбованість та впевненість у собі. повість змінила мій світогляд,

погляди на життя, розкрила нові цінності у людських стосунках. а саме – щирість

у почуттях, відданість у дружбі.

червоною лінією вашої повісті, на мій погляд, є

твердження, що будь-які проблеми можна розрішити, не втрачаючи почуття гумору!

вважаю, що даний твір слід прочитати й дорослим людям.

із щирою повагою,  (ваше ім'я)