Паспорт твору думи мої думи

зрада часто сприймається як зрада, через неї руйнуються сім'ї і ламаються людські долі. чому випадкова і скороминуща зв'язок здатна назавжди розлучити люблять один одного? чому за сьогохвилинне задоволення люди змушені часом розплачуватися все своє життя? чому більшість людей, змінюючи самі, не прощають цього іншим? і цих "чому" дуже багато. людська особистість настільки загадкова, що ставить перед нами багато нерозв'язних питань, відповіді на які багато хто з нас шукають все своє життя. уникнути зради досить важко. кожному з нас хоча б раз випадає шанс, від якого просто неможливо відмовитися. що може зробити слабка людська істота з матінкою-природою, яка штовхає його на відтворення потомства? забороняти собі та іншим зраду - це те ж саме, що забороняти собі пити, їсти або спати. з цим марно боротися, але не менш важко з цим змиритися. хіба можна пояснити це розгніваної дружини, яка застала вас на місці злочину? звичайно ж, ні. для неї ви - злочинець, який посміявся над її почуттями, обманщик, бабій і негідник! вам немає прощення. і не має значення, що до цього ви були порядною і зразковим сім'янином. не важливо, що ви прожили разом довге і щасливе життя. одним своїм кроком ви перекреслили всі!

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий

маленька праця краще за велике безділля.кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим.   

человек не сможет выжить без природы.

он дышит воздухом,ест еду которую дала нам та самая природа.

мы видим как летают и поют птицы,  резвятся животные