Орогі ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.не зломили духу нашого солдатавсю війну пройшов і перемігтільки вдома, де він жив коли - тоне було і не було могил.з фотографії очі дружини дивилисядочка тягнула рученьки до батькаа у вухах слова, слова дзвенілиі бігли сльози по обличчю.папа, папочка рідний, де ти? я боюся, ну чому вогонь? ! чому тут всі стоять роздягненічує голос - донечку не чіпай! відомсти за нас, за всіх, коханий! за тебе я господа прощущоб ти був завжди непереможнийчи не прости ти цього ворогові.дорогою ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.
Ответ дал: Гость
наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся. тільки вони нічого не іють для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед якими труднощами, щоб їм жилось краще. вони тяжко , якщо їх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають молодшими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми. все, що є в нас найкращого, все від них – рідненьких
Ответ дал: Гость
в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли з тобою поки немає голоду ознак.
Популярные вопросы