Чи справді Шептало був у душі білим конем чи став уже сірим?"​

яку людину можна вважати щасливою? матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський авто_ мобіль. щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя. отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.

ти в якому класі навчає 

мавка більш близька нам бо вона бореться за кохану людину її духовна краса виявляється у всьому   в любові до природи в баченні її краси в шанобливому ставленні до старших в   готовності   принести себе в жертву заради інших в умінні прощати й вірно любити.

леся українка втілила свої мрії   про вільне духовне багате гармонійне життя.мавці в кінці пєси даровано душу.

лес — не только богатство и красота земли. лес — это, по известному выражению, «зеленые легкие» планеты.  в лесу воздух становится насыщенным кислородом. а хвойный лес не зря называют доктором, потому что содержащиеся в хвое эфирные масла бактерицидными свойствами. именно поэтому в лесах на берегу рек располагаются санатории и детские оздоровительные лагеря.  разнотравье лесов — источник сырья для фармацевтической промышленности, а сами деревья — для деревообрабатывающей и мебельной промышленности, для легкой промышленности и бытовых нужд.  издавна человек использовал лес для защиты почв от эрозии, рек и озер от пересыхания, сельскохозяйственных угодий от знойного ветра.  беречь и восстанавливать лес — всего человечества. 

"місто" - це перший у пореволюційну добу роман європейського рівня про селянську українську молодь,яка,розбурхана революцією, на початку 20-х   років тисячами потягнулась у чужі колись їй міста . і пішла вона туди, щоб виконати покладену на неї історією подвїйну місію:

а) "вийти в люди", опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державно-творчої української інтелігенції;

б) завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом.