3. У душі лунали пісні, жила любов до квітів, до краси й гармонії – так можна сказати про персонажа твору Л. Пономаренко «Гер переможений»:
A. Охоронця
Б. Фрідріха
В. Дівчику
Г. Жінку

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».

інколи коли я встаю рано , то йду гуляти на природу з батьками . це дуже цікаво . а коли туман то ще красивіше багато пташок співають . повітря в ранці дуже чисте .

дихається легко . цікаво те , що коли сходить сонце , то небо дуже гарне . настає сонячній ранок . я дуже люблю дивитися на  ранкову природу .

якщо я вам скажіть і

якщо ще твір треба буде скласти пишіть .

шевченко ти шивечнко.

сказати тобі хочу.

дякую тобі велике.

за твои вірщі.

людське життя для історії — це тільки мить. а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. про них наяд чи напишуть майбутні історики. можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.