Твір-опис картини Сергій Брандт. Київ. Андріївський узвіз​

жив у лісі старий вовк, який вирішив більш нікого не ображати. але його не схотіли зрозуміти одноплеменники-вовки і самі почали на нього нападати. вони це робили, бо хотіли, щоб він передумав. сподівалися пояснити, що лише безсилий може бути добрим.

вовк почав і справді бути полохливим. скрізь йому вважалися його брати, які чатують на нього.

одного разу він крався лісом та шукав ягід і грибів. раптом він змушений був зупинитися, бо почув   шерех кущів. вовк почав потроху підходити до них, а сам готовий був чкурнути подалі. чим ближче вовк, тим сильніше трясеться рослина. 

старий зрозумів, що над ним знов бажають посміятися. і так йому соромно стало за себе, що він стрибнув у сам кущ і закричав: "виходьте, я більше вас не боюся! "

кущ припинив трястися, і звідтіль вийшов маленький зайчик.

більше вовк не боявся, бо зрозумів, що постійний страх страшніший за все і вводить в оману полохливого.  

ніколи не можна брехать та показувати де і як сховалися діти або звірі,короче не

добрий день ява и павлуша.ви менi дуже подобаетесь своїми .     в мене до вас э одне прохання мою сестру(брата) зовут его напишеш) ображають хулiгани якi старшi за нас i ми нiчого не можемо з цим зробити.це таэмниця тому що якщо вы розкажете то знас будуть знушатися.     та коли бiля вашого двора появиться бiла стрiчка то бiжiть по нашим вказiвкам по нашому малюнку який буде в цьому конвертi.     ми дуже на вашу .

милозвучна і дзвінка,особливості має.весела, слів багато в ній,а  ще…вона одна єдина для кожної людини.

из интернета))