Твир роздум Порівняльна характеристика пана Журдена і графа Доранта

погане ставлення до книжок це дуже погано.тому що потрибно книжки пидклеювати коли вони розирвалися,а я кщо не пидклеиш то книжка розклеится повнистю.також потрибно поважати библиотекарив вони писля учнив сидять и пидклеюють книжки.до книжок треба ставитися охайно

        1)вірш виклав у мене співчуття до живої природию.адже людина бездумно нишить її красу,не замислюючись про майбутнє.кожен повинен бути відповідальним за свої вчинки.                                                                                                                     2) вірш спонукає задуматись над власними вчинками та діями.треба берегти природу щоб її красою могли милуватися і наші діти,і онуки.                               

інколи коли я встаю рано , то йду гуляти на природу з батьками . це дуже цікаво . а коли туман то ще красивіше багато пташок співають . повітря в ранці дуже чисте .

дихається легко . цікаво те , що коли сходить сонце , то небо дуже гарне . настає сонячній ранок . я дуже люблю дивитися на  ранкову природу .

якщо я вам скажіть і

якщо ще твір треба буде скласти пишіть .

кутаються у хмари сині карпати. про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. підгір’ мальовничий куточок україни, тут 27 серпня 1856 року народився іван франко в селі нагуєвичі на дрогобиччині в заможній сім’ї коваля яця франка.  батько вмів кувать плуги, пі молот слухався його долонь, cин ловив отецьке кожне слово в тісній кузні, де не гас вогонь. говорив коваль про кривду люту, про життя нестерпне бідняка. і несла та мова часто чута гнів у серце юного франка. скільки він у кузні перемріяв, скільки він снаги набрався там, щоб за горе мстити лиходіям, вказувати правду трударям!   у цьому селі проминуло дитинство івана франка, тут він часто бував, коли навчався у дрогобичі і львові, сюди приїжджав зі своєю сім'єю, тут знайшов притулок після другого арешту.    і франко закінчив дрогобицьку гімназію в старших класах якої вже почав займатися літературною творчістю. дебютував у львівському студентському журналі „друг” у 1874р.  мужнів, загартовувався і.франко, навчаючись у львівському університеті. з під його пера виходять такі вірші: „гімн”, „каменярі” , „товаришам з тюрми”, що звучали як дзвін на спалах, кликали до боротьби „за поступ, щастя й волю”. такого сильного революційного голосу після смерті т.шевченка україна ще не чула.