З’ясуйте, звідки взято рядки, який їх підтекст:
"…та й спитайте
Тоді себе: що ми?
Чиї сини?..яких батьків?"

бо той, хто багато говорить, не вміє слухати. а значить, й не може підтримувати дійсно розмову, яка принесе користь хоч кому-небудь.   він ніби розмовляє сам з собою. а яким чином можна отримати інформацію, постійно розмовляючи? а про що може говорити така людина іншим, що вона знає, крім свого внутрішнього світу, який звужується кожного дня. це монолог, який нікому не цікавий. 

метафоры:

сердца все именье

узел бытия

дней прошлых упоение

мой талисман - воспоминание 

эпитеты:

священный

прошлых

таинственным

заветными

милым

наполненный

белого

роковой

неизменная

тим , що ще раз підтвержує : навчання може вивести тебе на неймовірну височінь. але на ній так важко втримати у собі людину. влада ніколи не залишить руки чистими, вона заплямує їх безчесттю, кров"ю. навіть якщо цілі були світлими. там ти втратиш усе. сила влади захопить твою душу у полон.

1. знайомство. (або сердитий василько.)

2.вигадка матері .

  а) "краще б вчився".

    б) кого ж з трьох?

    в) вибір зроблено.

3. василькіна прихильність.

4.збори.

5. страшна правда про одруження.

6. "нехай його й кат візьме! " (або   щасливий кінець)