Напишіть есе "Зло можна зупинити добром" (за мотивами твору М. Коцюбинського "Тіні забутих предків""

"місто" - це перший у пореволюційну добу роман європейського рівня про селянську українську молодь,яка,розбурхана революцією, на початку 20-х   років тисячами потягнулась у чужі колись їй міста . і пішла вона туди, щоб виконати покладену на неї історією подвїйну місію:

а) "вийти в люди", опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державно-творчої української інтелігенції;

б) завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом.

1. завдання вчительки 2. насмішки   майбутнього майстра велосипедного   спорту 3. добра бабуся, та дід трохим. 4. дорога до лісового озера. 5. страшна розповідь про химеру 6. таемниця. і нічна варта. 7. вивчення бібліотеки. 8. митькозавр стеценка із юрківки. 9. велечезні сліди на березі. 10. невдала операція “курка”. 11. нічний розіграш васі. 12. майбутні пригоди хлопців.

  саме слово "біблія" в перекладі означає книга книг, що вже говорить про її величезне значення для людства. біблія пояснює світ з точки зору релігії(а саме, християнства) наприклад, у старому(я не знаю, как по др перевести на укр слово ветхий) заповіті(завіті) нам розповідається про створення світу богом. це вже вчить нас віри у надприродні сили, які звуться цим величним словом - бог. також, тут розповідається про єврейський народ і те, що господь є тим, хто потребує , але посилає нам труднощі, які загордувують наш характер, та є здоланними для нас. тут є 10 заповідей, що прививають нам любов до людей та викарбовують на завжди в нашій пам'яті головні християнські цінності, які зараз перетворилися на правила поведінки, які прийняті не лише в християнському світі(наприклад заповіді не вбий, не вкради та ін). у новому завіті розповідається про самопожертву іісусу христа, що теж підкриплює віру читача в бою. 

висновок - тобто, як бачимо, така величка і стародавні(старий завіт писався протягом 10 тис років) книга, як біблія вчить нас вірі в бога та прививає нам загальнолюдські цінності. 

і ось через декілька хвилин я вже занурилась у інший світ – світ дуже цікавої книги, де мої однолітки ява рень і павлуша завгородній, по іншому – іван васильович і павло денисович дуже веселі, винахідливі та дружні хлопці. надзвичайно захопило мене те, що хлопці дуже хотіли стати винахідниками. в їхніх мріях було викопати метро під свинарником, зробити підводний човен, вони намагаються влаштувати справжню кориду з коровою контрибуцією, беруть участь у театральних постановах разом з однокласниками – звичайно, все це не без пригод і не без гумору!

найяскравішою подією книги для мене стала історія, яку розповідав павлуша. ця історія сталася з явою. коли він через переекзаменовку, з павлушею поїхав шукати острів посеред плавнів, щоб там жити як робінзон крузо. а натомість павлуша прозвав яву робінзон кукурудзо. багато гумору у цій ситуації, але як приємно, що друг підтримав яву та не покинув у скрутну хвилину.

хлопці один одному підходять за характером, обидва бешкетники. ява любить морозиво і якось з’їв аж вісім порцій за один раз. а павлуша полюбляє вареники з вишнею і за раз може з’їсти цілу миску. друзі – не розлий вода. читаючи майже детективні історії щоденних клопотів яви з павлушею, дивуєшся їх вмінню з гумором ставитися до життя, щирості, здатності на високі й інтенсивні переживання. вони не бояться помилятися й виправляють власні й чужі промахи з такою ж завзятістю й наполегливістю, як і беруться за нові справи. ява та павлуша щиро хочуть стати справжніми героями і ощасливити світ: зробити його кращим, світлішим і щирішим до всіх.

якщо спитати мене, який герой мені більше припав до душі, мабуть не зможу відповісти на це питання, сприймаю друзів лише разом. тому найбільшою трагедією книги для мене стала третя частина, коли вони посварилися. але радувало те, що навіть у сварці хлопці завжди думали лише один про одного. пригадували своє знайомство на баштані під час гри у єгипетських фараонів на пірамідах з кавунів та інші свої пригоди. хлопці дуже сумували один за одним, за можливістю поспілкуватися, але гордість не давала їм можливості товаришувати як і раніше. та якою радісною подією стало для мене примирення товаришів! зараз я чітко розумію, що треба цінувати дружбу та у сварках не соромитися робити перший крок, щоб розібратися.

на мою думку, трилогія всеволода нестайка «тореодори з васюківки» – не просто весела дитяча книжка з чудовою мовою і гумором. це посібник дружби і доброти. і поки на землі буде дружба, книжку нестайка будуть читати. я дуже пишаюся тим, що цю книгу читали мої батьки, прочитала її і я та, сподіваюся, будуть читати мої діти.