ЕСЕ НА ТЕМУ " ЯКУ ЛЮДИНУ Я ВВАЖАЮ ЩАСЛИВОЮ" СПИРАЮЧИСЬ НА РОМАН ТИГРОЛОВИ

жив у лісі старий вовк, який вирішив більш нікого не ображати. але його не схотіли зрозуміти одноплеменники-вовки і самі почали на нього нападати. вони це робили, бо хотіли, щоб він передумав. сподівалися пояснити, що лише безсилий може бути добрим.

вовк почав і справді бути полохливим. скрізь йому вважалися його брати, які чатують на нього.

одного разу він крався лісом та шукав ягід і грибів. раптом він змушений був зупинитися, бо почув   шерех кущів. вовк почав потроху підходити до них, а сам готовий був чкурнути подалі. чим ближче вовк, тим сильніше трясеться рослина. 

старий зрозумів, що над ним знов бажають посміятися. і так йому соромно стало за себе, що він стрибнув у сам кущ і закричав: "виходьте, я більше вас не боюся! "

кущ припинив трястися, і звідтіль вийшов маленький зайчик.

більше вовк не боявся, бо зрозумів, що постійний страх страшніший за все і вводить в оману полохливого.  

тому що рослини за людей замандрували туда де вони не були.

я би назвав цей твір "цікавості про рослин".тому що тут зібрані дуже цікаві факти

контрольну вчора ми писали,

а вчитель гав ловив в журналі -

тому ми швидко так списали.

а на наступний день,

під звук пташиних теревень,

оцінку і дознали.

тепер хоч в воду, хоч з моста

у мене двійка - не спроста!

я ж навіть списував і коми!

у кого? у сусіда толі!

- толян, сусіде, як це так?

мені тут двійка - не п'ятак!

- мій добрий друг, я теж списав

і маю не п'ятірку!

такого ж лебедя - цю двійку!

за це я дякую сказать повинен

цьому кирпатенькому тимі!

- тимко, тимко, як написав?

- так як і всі - усе скатав!

- на скільки?

- краще б не казати!

- у кого встиг?

- у гончаренко каті!

- катрусю, катя, катя, катя!

що сталось? - годі плакать!

- ой, не кажи мені нічого!

тепер з моста, тепер - у воду!

через це "два"! хоча би "три"!

а все у цьому винен ти!

- чому це я? знайшла на кого!

- а списувать знайшли же моду!

от я, дурна, у тебе і списала.

якби ж я знала, якби же

дзвінок тут швидко пролунав

наш клас із класу повтікав.

лиш я сиджу, рука сіпнулась - 

отут-то коло і замкнулось!

* , понесло, понесло. його і справді я вигадала, тільки якщо думаєте, що вчитель зважить на те, що ви не могли такого написати, то просто переробіть все у невіршовий варіант - вам ж не ліньки? *

кохання як квітка яка розкриває пелюстки.воно дуже схоже на весну.коли всі розквітають та знаходять собі партнера.я вважаю що весна схожа на гарну кохану квітку.з опису весни і кохання можно побачити що вони дуже схожі.багато хлопців запрошують дівчаток на побачення,купують квіти і говорять що їх
дівчина гарна як квіти і весна.вона мов ніжна сором'язлива дівчина яка