Пафос твору - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. вони (емоції) продиктовані, по суті, внутрішніми переконаннями і станом самого автора. у пафосі емоційна напруга й думка єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.отож,твір пройнятий трагічний пафосом,плачевним настроєм,бо "чумаченько вмер".пафос втілений у 2 останніх стовпчиках: — ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч правую руку! — ой рад би я, моя мила. хоч обидві подати: (2) насипано та сирої землі. що не можу підняти.
Спасибо
Ответ дал: Гость
мой лучший друг- животное. ведь только она выслушает и по истене.у животных развиты чувства .и именно по этому животные самые хорошие.
Ответ дал: Гость
я дуже люблю пригодницьку літературу . мене часто запитують чому . тому що вона цікавіша за інші жанри . там кожну хвилину щось відбувається авантюри , аварії , бої . найбільш мені подобається " льодові побоїщі" . це історія про те як полководець невский переміг шведів на чудському озері. як він не силою , а хитрощами переміг ворогів .
мені здається , що пригодницький жанр багато чому навчає
Популярные вопросы