Твір на тему роль митця у суспільстві тараса шевченка

взагалі, я вважаю, що не варто, тому що може то було й не справжнє твоє хто з нас після розлуки з "коханою" людиною, зустрічає нову "кохану" людину и забуває про і, завжди є людина, яка тебе кохає (хоч ти цього й можеш і не знати)

ось  

у кожної людини дуже багато справ. і якщо вона не виконала  її   вчасно, то втратила  свій дорогоцінний час. а часом треба дорожити. тому що на наступний день справ буде ще більше. і їй  буде шкода втраченого часу. а згаяний час вже не можна повернути. наприклад  я,використовую кожну вільну хвилину з користю і намагаюся не відкладати роботу на завтра.

  одного разу я прийшла зі школи та не стала вчити уроки. авось не спитають мене! я не дуже давно відповідала і оцінки в мене є з усіх предметів. я пограла у комп"ютерні ігри, сходила з подружкою до крамниці , а потім погуляла з друзями на вулиці. так день добіг кінця. ввечері з чистим сумлінням я вклалася спати.   на мій подив наступного дня мене викликали на двох уроках. оскільки я не робила завдання, я не знала що відповідати та отримала   1 !   цей випадок був для мене повчальною історією. з того часу я завжди роблю всі уроки!

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий