Якої професії не було в послужному списку трандєлєва? ​

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко. 

сочинение про «весну»

больше других времен года я люблю весну. и это не удивительно. весна дарит мне чувство радости, грядущих перемен, особое весеннее настроение.

первые лучи весеннего солнца говорят, что прошла долгая и трудная зима, не будет больше трескучих морозов, метелей и снежных заносов, настало новое удивительное и радостное время. дыхание весны ощущается во всем. она пробуждает еще спящую природу к новой жизни. греет солнце, тает снег, звенит капель, бегут быстрые ручьи. все вокруг ликует и поет, радуясь приходу весны. особенно люблю я слушать хор весенней капели. это поразительная и не сравнимая ни с чем музыка, созданная природой, уставшей от долгой зимы.

ми живемо на планеті земля . в кожної людини є дуже багато різних мрій. ми часто говоримо що хотілиб жити , як у казці. ми заплющимо очі і уявимо щоб булоб як би я був другом попелюшки. мабуть казка зміниласяб бо ми прагнулиб зробити її щасливою ,зробити її пренцесою. ми завжди їй . булиб мудрими порадниками попелюшки.але не потрібно уявлюти казко потрібно прагнути її створити в повсякденному житті . один одному піклуватися про рідних і робити всім добро. живіть щасливо.

цим твором іван карпенко-карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. в основі сюжету — справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга карпа з метою документально відновити втрачене предками дворянство. цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: «згадую борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали? ! »боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки». комізм тут досягається через разючу невідповідність між давно усталеним способом життя се-лянина-хлібороба й омріяною панською шляхетністю