складно говорити про шляхетність та кохання, спираючись на твір івана франка "чого являєшся мені у сні". адже шляхетність - це або належність до суспільного прошарку "шляхта", або шляхетність душі, що характеризується честю, виликодушністю та милосердям. а хіба ліричний герой вказаного твору милосердний або великодушний? ні, він усього лише сумує за невідбувшимся коханням, жаліє себе, мріє про взаємність. хіба він за щось прощає героїню, хіба думає про її почуття? ні! він зациклений на собі, як більшість закоханих.
а щодо шляхетних вчинків, їх можна вгадати за непрямими натяками. "в житті ти мною згордувала, моє ти серце обірвала і з нього вирвала одні оті ридання голосні, пісні" - ця цитата може вказувати на виликодушність героя в тому сенсі, що він не нав'язував коханій свою любов, не примушував її до взаємності, не намагався нею маніпулювати. про такі вчинки героя також говорить цитата "ти ж знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у сердці здавлюю на дні".тобто, він не докучав їй своїми стражданнями. дійсно, хіба вона винна у тому, що не любить його? тому так, істине кохання може надихнути на шляхетні вчинки, такі як залишати сво страдання при собі та не змушувати нікого любити тебе.
Популярные вопросы