Цитатна характеристика степана і націєвського з комедії мартин боруля

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

кохання як квітка яка розкриває пелюстки.воно дуже схоже на весну.коли всі розквітають та знаходять собі партнера.я вважаю що весна схожа на гарну кохану квітку.з опису весни і кохання можно побачити що вони дуже схожі.багато хлопців запрошують дівчаток на побачення,купують квіти і говорять що їх
дівчина гарна як квіти і весна.вона мов ніжна сором'язлива дівчина яка

захар беркут- центральний персонаж повісті,ватажок тухольскої громади.йому вже 90 років, і все своє життя ця людина віддала громадьі.найповніше рлозкривається його характер коли він стає на чолі тухольскоії грамади у боротьбі з монгол

ами.

  захар беркут- мудрий ватажок, саме таким і повинні бути керівники, ватажки і політики.