Антонім к фразеологізми надзвичайно людно

я хочу розповісти вам про одне з українських свят - великдень.

великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. у перекладі з давньоєврейської мови "пасха" - "проводження повз, позбавлення". інші назви цього свята: світле воскресіння, христов день. за переконанням православних віруючих, великдень пов'язаний з воскресінням ісуса христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. христове воскресіння стало своєрідним свідченням того, що ісус христос - це істинний спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. і цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

сьогодні погожий весняний день. ласкаво пригріває сонечко і так хочеться поскоріше піти грати з друзями на вулицю. я поспішаю додому, поспіхом портфель і вітаюсь з бабусею:

  - добридень, бабусю (ім я)!

  - добридень, онуку(онучко)! як справи у школі?

  - все добре. я піду на вулицю гуляти з друзями.

  - а що стосовно уроків? знову мати сваритиме, що не виконав(-ала)?

  - ні, я швиденько, обіцяю!

  - гаразд.а чи не міг би ти подати мені окуляри? вони лежать на тій поличці так хочеться почитати книжку!

я вже поспішаю і стою біля ганку, але бабусине прохання зупиняє мене.

  - звичайно! тримай!

  - дякую! не барися на вулиці.

радісно цілую бабусю! як чудово, що вона в мене є!

  - а знаєш що? давай я разом з тобою почитаю? я не поспішаю.

  - із задоволенням!

як приємно бути корисним для оточуючих!

 

новела - невеликий за обсягом прозовий твір про певну незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. для жанру новели властиві: лаконізм, напруженість сюжету, яскраві художні деталі. у новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів, однолінійний сюжет, увага автора звернена на внутрішній стан героїв, їхні переживання, настрої.

сатира - це різке висміювання і засудження негативних явищ у суспільному житті, певних серйозних вад у людському характері. сатира може бути представлена у різних жанрів художніх творах. виникла ще в усній народній творчості, як і гумор.

персонофікация - це особливий вид метафори, коли неі людські якощі. це своєрідне "олюднення" природи, навколишнього світу.

пафос твору - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. вони (емоції) продиктовані, по суті, внутрішніми переконаннями і станом самого автора. у пафосі емоційна напруга й думка єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.

: лаконізм - це стислість викладу ; однолінійний - нерозгалужений.

Назва: "ви знаєте, як липа шелестить? " автор: п. тичина рік написання: 1911 рід: епос жанр: ліричний вірш вид: інтимна лірика тема: зображення кохання через кольори природи ідея: возвеличення найкращих людських почуттів розмір: ямб композиція: 2 шестирядкові строфи