взагалі ця строка з вірша тараса григоровича шевченко.
мені однаково, чи буду
я жить в україні, чи ні.
чи хто згадає, чи забуде
мене в снігу на чужині –
однаковісінько мені.
в неволі виріс меж чужими,
і, не оплаканий своїми,
в неволі, плачучи, умру,
і все з собою заберу,
малого сліду не покину
на нашій славній україні,
на нашій – не своїй землі.
і не пом'яне батько з сином,
не скаже синові: “молись,
молися, сину: за вкраїну
його замучили колись”.
мені однаково, чи буде
той син молитися, чи ні…
((та не однаково мені, ))
як україну злії люде
присплять, лукаві, і в огні
її, окраденую, збудять…
ох, не однаково мені.
Спасибо
Ответ дал: Гость
не кидай слів на вііколи не обіцяй того чого ты не адже після такого випадку ти не будеш мати друзів. вони перестануть тобі довіряти. в скрутну хвилину тобі ніхто не .
Ответ дал: Гость
у творі і віршах у них спільного,що візьме пензлик невеликий і розмалює суницю,травичку,що вишні червоніють.і ще що було жарко в червні.
Популярные вопросы