Чим мені сподобався персонаж захар беркут твір​

ответ:

нещодавно у нас темою одного з уроків української літератури був твір івана франка “захар беркут”. звичайно, щоб отримати хорошу оцінку потрібно було прочитати твір. зізнаюсь, я не люблю твори на історичну тематику. тому я не дуже хотіла читати цей твір. я могла б попросити свого друга переказати мені зміст повісті – він дуже любить історичний жанр і точно прочитав би цей твір. але я зрозуміла, що так я не знатиму усього, тому вирішила прочитати повість. і не – несподівано твір мені сподобався! повість “захар беркут” розповідає про життя селянської громади у тринадцятому столітті. і, спочатку, мені це здалось досить нудним. але, читаючи, я зрозуміла, що ця повість, хоч і написана про далеке минуле, є дуже актуальною у наш час. моє ставлення до героїв виявилось неоднозначним. мені одразу не сподобався тугар вовк, але, читаючи твір, я пробачила його помилки, бо побачила, що і така людина як він може розкаятися. дуже мені образи мирослави і максима. мирослава – доволі нетиповий образ для української літератури. вона хоч і дівчина, але є дуже сміливою і вольовою. вона пішла на полювання попри заперечення батька, змогла покинути батька і пристати до сільської громади, підказала ефективну зброю проти монгол – метанки, ходила на перемови щодо життя свого коханого. цей образ мені дуже імпонує. максим постав переді мною типовим мужнім, чесним, простим парубком. він і визволити дівчину від лап ведмедя може, і з монголами б’ється вправно, і за село своє вміє постояти. а от образ максимового батька захара беркута виявився для мене суперечливим. спочатку в мене в голові не вкладалося як він може бути таким байдужим до долі свого єдиного сина, але, прочитавши повість, я зрозуміла, що заради своєї громади він ладен був принести найбільшу жертву – життя сина. це насправді герочна і мужня людина, яка все своє життя працювала для громади села і її добробуту. захар усе своє життя поклав на людям. він звик завжди думати про інших, а вже потім про себе і свої інтереси. безумовно йому було важко кожного разу наражати свого єдиного сина на небезпеку, але він знав, що цим він урятує сім’ї багатьох інших людей. я захоплююся такими людьми! зрештою тухольська громада перемогла монгол. хоч їх було набагато менше і вони не мали такої зброї як у нападників, та вони перемогли. як? все просто – селяни згуртувались і діяли на благо один одного, вони боролись за інтереси усього села. вважаю цей твір дуже актуальним. зараз наша країна переживає важкі часи. щоб вистояти всім українцям потрібно об’єднатись і діяти як одне ціле, як тухольська громада. тоді в нас все вийде! мені дуже ідея, яку іван франко заклав в основу твору. після прочитання “захара беркута” я зрозуміла що історичні твори не такі вже й нудні і, крім того, дуже корисні.

объяснение:

люди, які ведуть здоровий спосіб життя залишаються здоровими до глибокої старості.

    у дитинстві нашим здоров*ям опікувались батьки, а далі все залежить від нас.який спосіб життя ми оберемо-таким і буде наше майбутнє."бережи здоров*я змолоду і тоді будеш щасливим"-вчить народне прислів*я.діцсно поняття здоров*я і щастя пов*язані: без здоров*я неможе бути щастя.

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі