твір на тему "за що народ увічнив імена своїх героїв":
історія нашого народу славетна та неповторна. чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. у цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.
згадаємо відомі рядки ліни костенко, яка каже про героїв так: "пішов у смерть - і повернувся в думі. і вже тепер ніхто його не вб'є". дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. і у цьому нам думи та історичні пісні.
объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
грищук броніслав антонович - написав такі оповідання та повісті: «білий птах», «вечірні поїзди», «колія», «звуки гармоні», «кинджал милосердя», «колискова для гладіатора», «блюз у джазових тонах», романи: «станція сподівань», «поділля — колиско і доле», «танець на пуантах», «зелений борщ для принцеси», поетичноу збірку «античний гондольєр».
Ответ дал: Гость
мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.
Другие вопросы по: Українська література
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Твір на тему за що народ увічнив імена своїх героїв...
Популярные вопросы