Поміркуйте, чому пісня про народного месника має назву «за сибіром сонце сходить».

щоб ми не робили,де б ми не були-своїми вчинками ми карбуємо свій авторитет перед друзями та знайомими.людська праця з давніх-давен була візитною картою кожного із нас. праця зробила з мавпи людину,і не даремно,адже за вдяки своїй праці ми маємо можливість доцільно існувати в цьому світі.і не треба розпочинату ту роботу,яка тобі не під силу,адже навідь маленька праця оцінюється гідно оточуючими нас людьми,ніж безділля та не робство.і не треба соромитись проявляти свої здібності в будь-якій справі.

людина яка вірить в бога-залишається завжди людиною.коли ти маєш якісь проблеми ти звертаєшся і до бога і він тобі є.як туга на серці ти біжиш то рідних,близьких бо вилити весь бруд що накопичився в тебе на душі.чесна людина завжди цінилася во всі віки і во всі століття.ніколи не роби щось за віддачу бо віддачі ніколи не получиш.роби все від щирого серця тоді ти будеш нагородження людьми і богом .роби добро не чекаючи віддачі

а.дімаров написав у "блакитній дитині" про своє дитинство. розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.

бажаючи сподобатися дівчинці, толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. за останнє й помстився.

автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. а потім їй одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. а бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.

багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.  

как тебя зовут? у нас было такое же , и этот рассказ мы недавно читали