Твір на тему "богатир карпат іван сила" (как можно быстрее )

ответ:

твір на тему "богатир карпат іван сила" пропоную скласти так:

нещодавно на уроці української літератури ми познайомилися з твором олександра гавроша під назвою "неймовірні пригоди івана сили". головне завдання автора у цьому творі - розповіти про відомих українських героїв, побут людей, шлях до успіху. іван сила - це український борець та силач, справжнє ім' якого іван фріцак.

протягом прочитання цього твору, я щоразу дивувалась не лише фізичній силі героя, а й його духовній величі. горянин знав, що таке тяжка праця за копійки. проте завдяки своєму таланту та добрим людям іван досяг висот, навчився робити такі речі, які досі ніхто не може повторити. фріцак - людина чесна та благородна, справжній карпатський герой. він не раз потрапляв у нехороші ситуації, проте щоразу знаходив з них вихід завдяки своїм найкращим якостям.

подробнее - на -

объяснение:

        масляна - це бешкетне й веселе прощання із зимою й зустріч весни. люди споконвіку сприймали весну, як початок нового життя й почитали сонце. на честь сонця пекли млинці. під час маслиниці гулянки тривали весь тиждень. жодне свято не проходило так весело й розгульно. по вулицях возили соломяну ляльку - масницю. під кінець масниці її спалювали, прощаючись так із зимою.

        8 березня - міжнародне свято боротьби жінок за свої права. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик нью-йорка провели демонстрацію - вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної плати. з 1913 року 8 березня відмічають і на україні. але для багатьох людей це свято весни, любові до рідних мам і бабусь. в цей день прийнято дарувати весняніквіти всім жінкам і дівчатам.

мело, крутило по землі,  що було сили.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  немов безжурний рій комах,  так сніг лапатий  летів знадвору попід дах,  просився в хату.  завія креслила на склі  круги та стріли.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  наверх у зблисках вогняних  злітали тіні.  сплетіння рук, сплетіння ніг,  шляхів сплетіння.  додолу впали — чути тріск —  два черевички.  слізьми на сукню капав віск —  плакала свічка.  і все губилося в імлі  холодній, білій.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  війнуло з покутя — й вогонь,  здійнявши крила,  жар від розпечених долонь  живив щосили.  хурделі люті були й злі,  яке їм діло,  що десь на нашому столі  свіча горіла.