Виписати з байки жаба й віл художні засоби

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».

повість ирій навчила мене тому , що людиною можна залишитися скрізь. якщо у тебе є душа , розум ,якщо ти живеш за законами моралі й добра , тоді не має значення , де  саме ти піднімеш голову до неба і будеш дивитися на зорі - в селі чи в місті.

1. знайомство. (або сердитий василько.)

2.вигадка матері .

  а) "краще б вчився".

    б) кого ж з трьох?

    в) вибір зроблено.

3. василькіна прихильність.

4.збори.

5. страшна правда про одруження.

6. "нехай його й кат візьме! " (або   щасливий кінець) 

леся українка біографія стисло народилася 25 лютого 1871 в місті новограді-волинському. (мати – олена пчілка, батько — високоосвічений поміщик, дядько – михайло драгоманов). у будинку косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і і концерти вчилася у
приватних учителів. у 6 років почала вчитися вишивати. 1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. тяжко хвора леся вивчає класичні мови (грецьку і латинську). восени 1883 року лесі зроблено операцію на лівій руці, видалили кістки, уражені туберкульозом. у грудні леся повертається з києва до
колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з матері леся вивчає французьку і німецьку мови. починаючи з 1884 року леся активно пише вірші («конвалія», «сафо», «літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «зоря» . саме цього року з’явився псевдонім «леся українка». 1885 року у львові вийшла
збірка її перекладів творів миколи гоголя (виготовлена нею спільно з братом михайлом). українка багато перекладала (м. гоголя, а. міцкевича, г. гейне, в. гюґо, гомера й і про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «стародавня історія східних
народів». побувавши 1891 в галичині, а пізніше й на буковині, українка познайомилася з багатьма визначними діячами західної україни ( і. франком, м. павликом, о. кобилянською, в. стефаником, о. маковеєм, н. кобринською. ). 1894 рік — навчання в художній школі м. і. мурашка в києві. у травні поетеса
вирушає за кордон до дядька м. драгоманова. вимушені потребою лікування подорожі до німеччини, австро-угорщини, італії, єгипту, кількаразові перебування на кавказі, в криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. 1902 рік поетеса провела на лікуванні в сан-ремо (італія),
живе в одесі, києві. у чернівцях вийшла її збірка поезій «відгуки». 1903 драматична поема «вавілонський полон», вірш «дим». 1904-1905 рр. — поезії «дочка ієфая», «напис в руїні» та ін. друге видання збірки «на крилах пісень». «осіння казка», «пісні з кладовища», «пісні про волю», вірші «мріє, не
зрадь! », «упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «три хвилини». на початку березня 1907 року леся українка переїжджає з колодяжного до києва. 7 серпня 1907 р. леся українка та климент квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в криму. поетеса завершує драматичну поему «кассандра». жандармами
вчинено обшук на квартирі косачів, конфісковано 121 книжку. л. українку разом із сестрою ольгою заарештовано. у 1908 році леся українка перебувала в ялті, києві, одесі, євпаторії, батумі, тбілісі. їздила до берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. останні роки життя л.
косач-квітки пройшли в подорожах на лікування до єгипту й на кавказ. померла 1 серпня 1913 року в сурамі у віці 42 років.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua