твір починається із звернення до нових колумбів і магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу. наприкінці поезії в. симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».
Спасибо
Ответ дал: Гость
коли ми зустрілися я була дуже здивована адже в нього шкіра була зеленого
Ответ дал: Гость
звичайно, нам хотілося б, щоб усе щастя на нас "звалилося з неба". але ж не факт, що таке з нами трапиться. тому ми самі заздалегідь повинні дбати про своє щасливе майбутнє. а для цього треба дійсно не лінуватися. по-перше, треба обов'язково добре вчитися у школі, щоб потім вступити до вищого учбового закладу та опанувати професію, яка подобається.
далі знову не треба лінуватися, бо потрібно знайти роботу, гарну роботу. а якщо ще й працювати, не лінуючись, можна досягти великих успіхів.
треба також докладати певних зусиль, виховуючись та навчаючись. бо у вихованної та освіченої людини більше шансів знайти собі хорошу другу половину і створити дружну міцну сім'ю.
хороша робота є, гарна родина є. що ще треба для щастя? а для цього лінуватися не треба!
Популярные вопросы