Прислів"я "не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко" стосується головного героя твору івана карпенка-карого мартина борулі. мартин боруля дуже хотів стати дворянином, витрачав багато грошей на документи, що засвідчують дворянство, платив гроші за те, щоб його син степан працював у канцелярії, хотів видати свою доньку заміж за реєстратора націєвського, хоча вона його не кохала, примушував своїх дітей називати себе "папінька", не дозволяв своїй жінці та доньці працювати, як селяни. та хоч він і рвався у дворяни, але насправді в душі був звичайним селянином. наприклад, коли мартин боруля сварився, то з нього злітала вся та улесливість і він лаявся, як звичайний селянин. він довіряся усім тим розумним словам, що говорив йому повірений трандалєв, поважав тих, хто мав якийсь канцелярський чин, але чатсо навіть не знав значення цих слів. так він посилав свою дружину, щоб та розпитала, як робиться кава і коли її . намагаючись жити, як дворянин, мартин боруля довго лежав у ліжку, хоча уже прокинувся, аж поки у нього боки боліли лежати. отже ми бачимо, що як мартин боруля не старавсяю як не намагався він стати дворянином, все одно залишався звичайним селянином. це підкреслює чудове украйнське прислів"я: "не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко".
Спасибо
Популярные вопросы