Які художні засоби є у творі т. шевченка "сон" ("у всякого своя ")?

що таке щастя? щось матеріальне, як вілла на гавайях, десяток автомобілів bentley в гаражі чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? дія нас щастя - це мрія, що не має форми та матерії. а мрії наші іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. та якими б оригінальними не були наші думки, зрештою всі бажають бути щасливими. не завжди для нас успіх - щось конкретне. і коли мрія отримує форму, то іноді виявляється зовсім не тим, що ми намагалися уявити.  режисер вважає, що щасливим його зробить інвестор, який вкладе свої мільйони в майбутній блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята вважає пилосос або набір виделок (дарма, що чоловік вимагає розлучення з того часу, коли він сів на одну з таких                                               фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. я, наприклад, досі не розумію людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. жага легких грошей вбиває в нас бажання працювати і самовдосконалюватися.  а між тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя.                                                                                                                   тому врешті-решт спадає на думку, що заможність і все інше, що її стосується - це всього-на-всього бонус. щоб не виникало найсумніших думок від безнадії.      є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недої, але вважають себе щасливими, тому що бог подарував їм кусень хліба. а інші, котрі незадоволені своєю долею, звинувачують у своїх проблемах курс долара, погоду і пасажирів тролейбуса, скаржаться на державне правління і низьку заробітну платню. таким людям складно жити в цьому світі                                             "що може зробити тебе щасливим? " одразу в уяві виникають образи: гроші, гроші, ще раз гроші, жінка-красуня і чарівні діти, янголятка з наївними та рогаткою в руці.                                                                                 ми теж вже потім згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій нашому серцю. але чому так відбувається? ми недоїдаємо і тому ми скупі? - та наче ні. головна мета нашого життя - стати успішним бізнесменом? - теж ні. а між іншим, ви помічали, що щастя приходить лише до щасливих людей? щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так хороше, що виростають крила. ми самі є його творцями.                                                          якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.   

бажання соломії бути вільною, разом з остапом , а не кріпачкою :

  «він озирнувся: прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його. що за мара? першою думкою в остапа було тікати. але зваживши, що поки він один на один - жахатися нічого, остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього. тому, очевидячки, було пильно, бо, не вдовольняючись прудкою ходою, він інколи пускався бігти, придержуючи свої клунки на плечах, і вже за чверть години остап міг розгледіти його струнку постать. був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком, остапові було чудно, що парубок немов осміхався, але коли той наблизився і привітався до нього, остап із несподіванки скрикнув: —      соломіє чи ти здуріла? »

«які там скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. холодна, холодна, мов далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє пропадай воно все іду і я світ за очі вже ж за тобою хоч серцеві легше »

2.краса соломії :

«соломія нагнулась і зазирнула до кринички. звідти глянуло її свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка.»

«чорні буйні коси впали їй на плечі й вкрили їх нижче пояса.»

дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і йому. також у її серці повинна жити любов до батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.

такою була й роксоляна. не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. а її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька україни.

ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.

*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. до речі, колись я цей твір вже писала. сподіваюсь, ти не в черкасах живеш)*

чем быстрее ты что то делаешь,тем не качественней это получается.

так и в пословице,поспешишь-сделаешь неаккуратно