Твір на тему: чим вас захоплює леся українка як людина і як поетеса? прошу будь-ласка іть

українська земля подарувала нам поетів і письменників, які не тільки збагатили безсмертними творами національну літературу, але й уславили нашу країну в усьому світі. серед них одне з самих великих імен – ім’я лесі українки.

доля цієї видатної жінки була тяжкою з самих ранніх років. захворівши ще в дитинстві тяжкою хворобою, леся українка боролася з нею усе своє життя. а життя письменниці було недовгим – усього 42 роки. не превеликий жаль, не судилося їй відчути ні взаємного палкого кохання, ні особистого щастя, не пізнала вона і привабливості материнства. не стала леся українка і великим музикантом, як того мріяла, бо понівечена хворобою рука не дозволила їй вчитися грі на піаніно. але за всі свої страждання письменниця була нагороджена богом унікальним поетичним талантом, який вона повністю віддала своєму народові і рідній країні. найпершою і єдиною любов’ю лесі українки була глибока та віддана любов до рідної землі, до того куточка, де вона народилася та де пройшло її дитинство – до волині та поділля. таке героїчне життя, така відданість своїй батьківщині поряд з геніальністю, мабуть, перш за все і приваблює мене в лесі українці, як в людині і поетесі.

у своєму житті леся українка була змушена часто подорожувати. змучена хворобою, наприкінці свого життя їй прийшлося залишитися жити в грузії, приїжджаючі до рідних країв лише на короткий час. але де б не подорожувала поетеса, де б вона не залишалася, серце її завжди линуло в україну. підтвердження тому – численні поезії лесі українки, в яких переважають спогади при прекрасну рідну країну, про її чудові краєвиди з голубими озерами та розкішними лісами.

із почуттям неабиякого захоплення леся українка оспівувала рідну землю у своїх віршах, але вона ніколи не була співцем природи, бо вона всюди, перш за все, бачила український народ – з його радістю і горем, його стражданнями і сподіваннями на краще майбутнє. це цілком природно, тому що поетеса в першу чергу була громадянином, і бачила свій обов’язок в служінні інтересам та прагненням українського народу, а лише потім – особистому щастю. вона добре розуміла значення митця в суспільстві, роль поезії в боротьбі свого народу за краще майбутнє. дуже добре це розуміння леся українка висловила у вірші “слово, чому ти не твердая криця”. поетичне слово митця у цій поезії відображено як «іскриста зброя», «меч», що «буде здіймати голови з плеч” ворогів батьківщини. а ось твір “contra spem spero”, який був написаний поетесою ще в юному віці, дуже вразив мене силою духу, любов’ю до життя, мужністю та щирістю:

после незначительного потепления в украину вернутся небольшие морозы и снег.  их синоптики обещают в конце января.  поэтому самое время вспомнить об акции экологических организаций - развешивание кормушек для птиц.

молодые защитники природы еще в начале зимы призвали всех неравнодушных птицам пережить голод и холод: смастерить самостоятельно кормушку и повесить ее или на окне своего дома, или на дереве в саду или в парке.  изобретать велосипед здесь не надо.наверное, у каждого из нас остаются дома крошки хлеба, которые можно вместо выбрасывания в корзину с пользой - отдать птицам.  или купить тот же пшена или пшеницы и насыпать в кормушку, а лучше нежареный семечки, несоленое сало на веревке или несоленый смалец.

и пусть бы это стало постоянной привычкой, так же, как чистить зубы или мыть руки перед едой.  ведь птицы, как и все живое на планете, в нашем внимании, заботе и любви.  особенно в последнее время, когда миром и человечеством правят техника и новейшие технологии.  однако истинное наслаждение человеку может принести лишь настоящее и создано природой.  поэтому нельзя допустить, чтобы интерес к живому совсем исчез, а птицы, в свою очередь, нас разлюбили.хотя сейчас похоже, что именно к этому идет.

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.