Портрет(опис) павлуся із твору "за сестрою" іть

вот ответ д)щира любов до сестри,автор та герої ставляться до павлуся, як до мужнього хлопця, який дуже любив свою сестру.який подолав дуже великий шлях щоб знайти сестру.

мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя павлусь. у ньогої був дід андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра ганнуся, батько, мати і старший брат петро, але він вже пішов на запоріжжя. 

якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а ганну та батька захопили у полон.

павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в крим і знайти спосіб урятувати сестру. у які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. це йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік. 

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі 

дружина державного діяча не обов'язково повинна бути публічною людиною. вона не повинна бути взірцем для когось, достатньо того, щоб ця жінка була доброзичливою та порядною людиною, гарною матір'ю. ця жінка повинна бути опорою та навіть іноді для свого чоловіка. головне щоб вона любила свою державу та сім'ю.