оповідання “без хліба” щире співчуття викликає. головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. сім’я петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. хата була благенька, худоби взагалі не було. а найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. той дитячий плач петрові “мов ножем серце краяв”. що робити? куди податися бідному селянинові? у кого позичити борошна? у сусідів така сама скрута, а багаті не , бо петро вже в них позичав. поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. ситуація була безвихідна.
Спасибо
Ответ дал: Гость
"як говорила бабуся",(поки) баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає,
мірила бабуся крюкой, та махнула рукою: бути по-старому, як поставлено!
Ответ дал: Гость
наші батьки – це мама і тато, а батьки наших батьків – дідусь і бабуся. тільки вони нічого не іють для своєї дитини, це вони в хвилину небезпеки ніколи не про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед якими труднощами, щоб їм жилось краще. вони тяжко , якщо їх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають молодшими, коли бачать, що їх діти виросли порядними людьми. все, що є в нас найкращого, все від них – рідненьких
Популярные вопросы