План до твору давня весна леся українка

тема: зображення благотворного впливу приходу весни на ліричну героїню, яка занедужала.

ідея: заклик бути оптимістом та жити в гармонії з природою.

основна думка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала».

основний мотив: гармонійна єдність людини та природи утверджує оптимізм.

композиція.

експозиція: «була ».

зав'язка: буяння весняної природи та самотність хворої ліричної героїні.  

кульмінація: заглянула «у вікно до мене» весняна краса.

розв'язка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку».

жили дід і баба. були у них лише кури, але бабуся мріяла про різних 10 птахів. одного разу дід вийшов на двір і побачив чудасію, на подвірї сиділо 10 пташок. він одразу покликав бабусю, вона вибігла і побачивши те дуже зраділа. вона їм дала їсти і птахи промовили до неї: "за твою доброту ми виконаємо одне бажання".а бабуся відповіла їм ,що нічого їй не потрібно, лише 10 птахів. вони це бажання виконали і відтоді баба жила дуже щасливо. ось і казочці кінець, а хто слухав молодець.

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.