Дайте розгорнуту відповідь : жанрове розмаїття літератури кінця 19 століття.

на цей час припадає інтенсивне розгортання визвольного руху в державах, до складу яких входила україна, - росії та австро-угорщини. особливу роль у ньому відіграла демократична революція 1905-1907 років, що сприяла активному підвищенню національної самосвідомості українців. на сторінках періодичних видань україни остаточно сформувалася в окрему літературну галузь критика, яскравими представниками якої виступили і. франко, леся українка, м. коцюбинський, м. павлик, о. маковей. вони активно відстоювали право української літератури на самостійний розвиток, відзначали її демократизм і високу художню майстерність. ідеологом нового в українській літературі напрямку - модернізму- виступив микола вороний. він декларативно відмовився від хуторянсько-народницької поезії, наполягаючи на культі "натхненної чарівниці" краси. безперечним здобутком вороного є збагачення поетичного словника і строфіки. у поемі "євшан-зілля" митець відстоює спадкоємність духовних традицій, виступає з патріотичних позицій.

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.

вірш м. рильського «солодкий світ! » сповнений радості життя,   розуміння його привабливості й неповторності. особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ».