Твір на тему .поетизація першого почуття у повісті"вітька+галя" іть твір має бути розгорнутим і не розповідати повністю сюжет твору

  твір на тему: "поетизація першого почуття у                                                                        повісті"вітька+галя"                 «вітька+галя» - це твір про найприємніше почуття кожного із нас – кохання. повість сповнена іронії та веселих ситуацій. пише в. чемерис про серйозні для підлітків події з гумором, і читач відчуває, що навіть під час життєвих негараздів життєрадісність повинна брати гору.           вітька – чотирнадцятилітній парубок, що закохався у дівчинку галю. розповівши про своє нове почуття другові, він вирішує діяти і завойовувати кохання дівчини: пише вірші, співає серенади, але все невдало. проте хлопець не опускає руки, адже він  з оптимізмом сподівається ще досягти своєї мети і завойувати прихильність галі.           протягом життя кожен із нас задається багатьма питаннями з приводу кохання. як себе поводити, щоб добитися серця любої? саме твір «вітька+галя» є знайти нам відповідь на це питання. треба бути тим, ким ти є. залишаючись собою, вітька досяг своєї мрії.             вітя і галя відчули смак першого кохання. можливо, надалі воно переросте у них в справжню любов, або ж залишиться на рівні дружби і буде обпекати душу приємними . галя і вітя – приклад ввічливого та дружнього ставлення один до одного. сподіваюся, що і моє перше почуття буде таким же сонячним, яскравим, світлим і вічним!

без дружби життя було б сірим   і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. і через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. близький друг - це майже рідна людина. найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. з роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. кажуть: " в мене є багато вимог, якою має бути людина. чемною, розумною, цікавою і т. п.". але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони нам можливість, робити найголовніше, віддавати.

в украинского народа, его духовно-культурному развитию особая роль принадлежит монастырям.

монастыри - это религиозные общины монахов или монахинь, с принадлежащими им землями и капиталами составляли церковно-хазяйственные организации. зависимости от условий , правних и , монастыри разделялись относительно своих прав и подчиненности на: лавры (в украине - киево-печерская, святогорская и почаевская), ставропигийные монастыри, зависящие от самой церковной власти, кафедральные( подчиненные епархиальном епископу), и приписаны к другим, больших монастырей(скиты и скитикы, "пустыне"). на территории монастырей, кроме церковных и жилых домов, были еще различные административно-хозяйственные строения, мастерские, школы, типографии.

среди национальных святынь украины почетное место занимают монастыри крыма, западной украины, а также киево-печерская лавра, которая славится своей красотой и до сегодняшнего времени.

интересным и древнейшим пещерным культовым комплексом крыма является качи-кальон, расположен возле села передущелинне в 8 км.  от бахчисарая.  неподалеку мангупа есть еще два средневековые монастыри: монастырь шулдан, находится в ущелье перед с.  терновка, а также значительный по размерам пещерный монастырский комплекс челтер, за с.терновка.  в крыму сохранилась также одна из армянских святынь - это монастырь сурб-хач, расположенный недалеко от городка старый крым.

в западной украине сохранилось значительное количество монастырских комплексов.  к наиболее духовных памятников западной украине относятся следующие монастыри: креховский, уневський, лаврский во львовской области, гошевский и манявский скит в ивано-франковской области, почаевская лавра в тернопольской области и другие.  наибольшей безосновательной вреда этим национальным святыням нанесла коммуно-большевистская власть, но на сегодняшний время все они и становятся важными центрами религии.