Скандальна жінка, феміністка-піонер української літератури написала книгу, у котрій, як на мене, багато чого від неї особисто. вона хотіла бути вільною від умовностей світу, жити, як їй заманеться, і саме про таких героїв писала. символічно, що повість присвячена тарасові шевченку, який теж так хотів бути вільним і так мало був таким. мені здається, це один із небагатьох творів української літератури, у якому настільки органічно відтворено саму суть кріпацтва: ти не маєш жодних прав, цілковито залежиш від волі панів і - може, ще гірше - панн. особливо, коли вони, як наша інститутка, - примхлива, егоїстична, лукава злюка. і пішло шкереберть не одне подробнее на livelib.ru:
Спасибо
Ответ дал: Гость
1. страхи лося
2. лось в дорозі
3. раптова трагедія
4. за крок до смерті
5. поява братів
6. порятунок хлопчиками лося
7. довгоочікувана свобода
8. раптовий постріл
9. поява дядька шпичака
10. правильна реакція братів
Ответ дал: Гость
люди, насправді, дуже часто сміються. причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають. і вже давно відомий факт, що сміх продовжує людське життя. головне, щоб він був щирий, від серця. хоча є й "поганий" сміх - над іншими людьми, над чиїмись проблемами. може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда?
мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. дуже добре вміти посміхнутися й з своїх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.
Популярные вопросы