Скласти твір-роздум на тему чи варто протиставляти телебачення художній літературі

На мій погляд, протиставлення в цьому разі некоректне. телевізор і книжка виконують різні функції. в усякому разі, я вважаю, перевагу слід віддати літературі, а телевізор може виконувати хіба що інформативну та розважальну функції.  народна мудрість свідчить: той, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор. а обирати це має кожен сам для себе. хочете, щоб вам вкладали в голову готові думки і керували вами все життя? дивіться телевізор. хочете мати про все на світі власну думку, хочете вміти мислити і пізнати життя по-справжньому - читайте художню літературу. 

1.сподівання настусі на свободу:

"вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків."

2.сміливість і відвертість насті до султана:

"не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого дунаю до базри і багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. і не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна."

3.відчуття настусі:

"вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. і відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрі"

4.схожість насті до матері сулеймана:

"він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

перебування за кордоном

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.