Моя думка щодо рішення князя ігоря виступити проти половців

    можна так описати власну думку про рішення унязя ігоря виступити проти половів:  

    похід новгород-сіверського князя на половців був невдалий. половці наробили чимало лиха на землях руських, тому ігор приймає рішення про похід. природа давала знаки ігорю, віщуючи біду. проте ніщо не могло його зупинити. дати однозначну оцінку рішенню ігоря не можна. з одного боку, князь виявив свої якості патріота. він гідно боронив свою землю від половецьких племен, що грабували та брали у полон людей. з  іншого боку, князь недостатньо оцінив власні сили, не зважав на поради та попередження. тут він виявляє себе честолюбним та нерозсудливим. він не вважає за потрібне радитись з ким-небудь, навіть із князем київським. такий вчинок був досить легковажним та коштував досить дорого. рішення про похід вразило мене своїм патріотизмом та вірністю рідній землі. проте я засуджую ігоря за його легковажність. адже лише згуртувавши зусилля, можна перемогти ворога.

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко. 

це чудовий твір в якому розповідається про випадок з життя митька в його селищі(все шо знаю)