Дорогий юлько! ти дуже гарний хлопець! згадуючи минуле,я згадав як ми з тобою добре товаришували! вибач мені,що я вибадково порізав тебе,але зрівнюючи з тим ,що ти мені зробив,це квіточки! будь-ласка змінись в кращу сторону!
Спасибо
Ответ дал: Гость
як кажуть ближня людина це найдорожча людина у світі! ця людина зазвичай протягом у сього житя тебе є,є у тому що ти не вмієш або в тому що не виходить,розділяє завжди щастя,радість,успіх.а також в будь-яку хвилину може розділите якесь велике чи недуже горе,підтримати у тяжку хвилину в твому житті.досить почути декілька заспокойливих слів з її вуст у скрутну хвилину як в тебе падає камінь з души і ти одразу заспокоюєшся! одним словом ближня людина це !
але бувають такі моменти як ця людина може себе нетак повести в тій чи іншій ситуації,а такі моменти бувають! тобто вона можете десь щось обазливе сказати але це буде сказане з гарячу або просто з поганого настію.не потрібно ображатися на неї! навіть якщо вона тебе підставила чи підвила я впевнина це було не нароком.звичайно в такі моменти дуже стає образли і боляче на душі і одразу забувається те все добре що зррбила ця людина для тебе! а нетреба одразу забувати такі моменти требе просто не ображатися і прощату ту людину,бо вона ближня! я думаю що та людина теж все зважить і зрозуміє що вела себе не так!
п.с.склала !
Ответ дал: Гость
коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.
Популярные вопросы