Рік написання: 1912. літературний рід: лірика. жанр «блакитна панна»: ліричний вірш. вид лірики: пейзажна (весняні настрої). віршовий розмір: нерівностопний хорей. римування: перехресне (абаб). тема : «має крилами весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…» ідея : довгожданна, нездоланна… ось вона — блакитна панна! … художні засоби епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: » сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами весна запашна окличні речення: ось вона — блакитна панна! її виспівує: » осанна! » інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках
Спасибо
Ответ дал: Гость
тема: почуття до україни, до народу, до землі, до мови.
ідея: любов до всього святого в житті людини.
жанр: елегія.
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Популярные вопросы