Чи погоджуєтеся ви зі словами в. симоненка, що необхідно «мріяти й шукати, доки жити»? (поезія «гей, нові колумби й магеллани»)

для початоку потрібно задатись питанням про яку правду тут говориться,що є правда,і що ж таке важливе шо ми шукаємо його в інших,а не в собі.багато філософів стверджували що знання себе це найважливіше у розвитку особистості.пізнай себе і перед тобою відкриються тайни всесвіту.мабуть тут мається на увазі що немає сенсу шукати правди в інших коли ти не маєш основ,ти всерівно нічого не побачиш.спочатку варто очистити власне око.наша людськість привикла до буденного бруду,і коли проявляються в розумі промені шукання істин,то через нечистість розуму світло тухне.прагення усвідомлення таких істин як "для чого ми живемо" "звідки душа моя" "що є вищий розум" ітд.важливо також задатись питанням в "яких" інших ми шукаємо правди.наше є відображеням нас.переважно будучи пустими тягнемось до пустого.і коли прагнем знайти більшу цінність ніж ця буденність то шукаємо "не в тих".і не розуміючи що шукаємо,не зможемо вибрати правильних вчителів.тому для початку варто розібратись в собі.

коли хочеш бути щасливим, то буть, а не витрачай час на заздрість. всі заздрили павлусеві, але ж ніхто не схотів жити як він. бо в чому ж було його щастя? не мати друзів, все життя залежати від інших чи долі. хто хоче такого щастя?   мабуть черги не буде. все щастя, що люди іють чи зроблять дурість випадково.