"моральний урок діда савки і діда платона для солдатів"ніч перед боем

Нн не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід платон, ідучи за савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — чого вони так тієї смерті бояться? раз уже війна, так її нічого боятися. уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. еге, — промовив савка. — скільки літ їх учили, ти подумай, платоне. а вони тікають. от він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? стійте тікать! чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові. - психологічна характеристика (думки, почуття тощо

щойно була літня гроза: спалахували блискавки, гримів грім, падав важкий рясний дощ, хилилися віти дерев.

аж ось усе змінилося, стихло. повітря стало прозорим і легким. визирнуло сонечко і освітило землю, а йому назустріч порозкрівалися квіти. повиходили гуляти діти, радісно бавляться в теплих калюжах. все навкруги стало виглядати свіжим, щойно умитим.

люди і природа посміхаються одне одному.

 

інколи коли я встаю рано , то йду гуляти на природу з батьками . це дуже цікаво . а коли туман то ще красивіше багато пташок співають . повітря в ранці дуже чисте .

дихається легко . цікаво те , що коли сходить сонце , то небо дуже гарне . настає сонячній ранок . я дуже люблю дивитися на  ранкову природу .

 

якщо я вам скажіть і

 

якщо ще твір треба буде скласти пишіть .