"моральний урок діда савки і діда платона для солдатів"ніч перед боем

Нн не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід платон, ідучи за савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — чого вони так тієї смерті бояться? раз уже війна, так її нічого боятися. уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. еге, — промовив савка. — скільки літ їх учили, ти подумай, платоне. а вони тікають. от він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? стійте тікать! чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові. - психологічна характеристика (думки, почуття тощо

Орогі  ціною дісталася  нам  перемогаі  печаль  і гнів  залишилися  про війнупо щоці  сльоза  катілася  у дідавід  сім'ї  висіло  фото  на  стіні.не зломили  духу  нашого  солдатавсю  війну  пройшов і  перемігтільки вдома, де  він  жив  коли -  тоне було  і не було  могил.з фотографії  очі  дружини  дивилисядочка  тягнула  рученьки  до батькаа  у вухах  слова, слова  дзвенілиі  бігли  сльози  по обличчю.папа,  папочка  рідний,  де ти? я  боюся, ну  чому  вогонь? ! чому  тут  всі стоять  роздягненічує  голос -  донечку  не чіпай! відомсти  за  нас,  за  всіх,  коханий! за  тебе  я  господа  прощущоб ти  був завжди  непереможнийчи не  прости  ти цього  ворогові.дорогою ціною  дісталася  нам  перемогаі  печаль  і гнів  залишилися  про війнупо щоці  сльоза  катілася  у дідавід  сім'ї  висіло  фото  на  стіні.