Я, що хоч х лопчик і втратив батьків, але був не самотнім. про нього піклувався дядько, піклувалися сусіди і шкільні друзі. климко дядькові і сусі, був гарним другом для своїх товаришів. за натурою хлопчик був спокійним, він більше слухав, ніж говорив, до нього тягнулися інші діти. він нетерпляче чекав, коли той увечері прийшов додому. і нехай це було крихке і не таке багате щастя, але ж це було щастя, та хвиля війни стиснула, зім’яла, збила і його.
Спасибо (1)
Ответ дал: Гость
здається, що образ борулі комічний, але насправді його маніакальна жага до дворянства ледь не згубила все його життя. він гарний батько, товариш та чоловік. але майже втратив друзів та трохи не згубив життя своїх дітей, викинув ледь не всі гроші на вітер.
"і сміх, і гріх",- кажуть у народі. це саме така ситуація. людина, яка жила на своєму місці і дуже не непогано, через гордість та свою обмеженість ледь не втратила все. заради дворянства він знущався над собою та своїми близькими, не бачачи того, що робить. борулю засліпила гордість та бажання доказати іншим, що він вищий за більшість. а це вже не комедія, це вималювався трагічний образ людини, пошитої в дурні своєю пихатість та нечесністю тих, хто бажає заробити за рахунок інших.
Популярные вопросы