у далекому селі живе бабуся. повиростали діти, розлетілися світами. а вона одна, живе . і яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й є ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось поспіхом забула черевички які перевзувалася. бабусі - дорога згадка. торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо.
Спасибо
Ответ дал: Гость
тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко.
Популярные вопросы