у далекому селі живе бабуся. повиростали діти, розлетілися світами. а вона одна, живе . і яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й є ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось поспіхом забула черевички які перевзувалася. бабусі - дорога згадка. торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо.
Спасибо
Ответ дал: Гость
Кожного дня юрко думав про той випадок, йому було дуже соромно повертатися влітку до села. він зрозумів, що брав від світу лише те, що задовольняло його примхи і не розумів поведінки дівчинки з чистою душею.
наступного літа юрко повернувся до села, як і раніше його радісно зустрічали хлопці, а йому було соромно дивитись їм в очі, але він тепер вислухав кожного і радів їхнім розповідям. він стояв і подумки шукав навколо тосю. і ось, нарешті, сором’язливо вона вийшла з хати з вудочкою, привітно усміхнулась юркові і запропонувала усім разом підти до річки.
Популярные вопросы