Чернетка твору на тему моя заповітна мрія

я маю заповітну мрію і дуже сподіваюсь на її здійснення. я хочу доторкнутись до веселки, дізнатись де вона бере фарби для свого чарівного мостика, звідки простягає свій початок і куди ховає свій кінець. всі кажуть, що це лише фантазія і нічого більше, та я вірю в свою в мрію, і знаю, що прийде день коли виглянувши після теплого дощику в своє віконечко мені достатньо буде протягнути долоню до здійснення мрії

я хочу стати художником і впевнено іду до своєї заповітної мрії.я бачив як працюють майстри петриківського розпису. на скляну палітру нанесені всі кольори веселки – це гуаш. спочатку майстриня наносить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. її рухи впевнені і плавні. мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.це декоративно-прикладне мистецтво. орнамент створює людина з прекрасною душею, багатою уявою і фантазією.кожна робота неповторна, за нею стоїть автор, у нього свій стиль письма.я теж спробував і мені дуже створювати власний малюнок квітів. я займаюсь малюванням у художній школі, дуже люблю графіку і живопис. мені цікаво ходити на етюди і малювати природу. я беру участь у конкурсах і фестивалях, маю багато нагород. професія художника – це поклик моєї душі, я хочу присвятити своє життя мистецтву.

1. страшна дань.

2. винахідлива князівна.

3.пошуки рятівника.

4. вмовляння

  а) послання старих

  б) прийшли молодші

  в) малі діти розчулили кирилу

5. вимоги кожум"яки.

6. бій.

7. порятунок київа та князівни. 

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко.