Ісправді, ім’я людини чи її прізвище мало чого важить для оточуючих, адже головне для них — це суть людини. саме тому у своїй комедії «мина мазайло» м. куліш найбільшу увагу приділяє сутності персонажів, саме в ній він вбачає проблему, яка через роки тільки поглиблюється. для прикладу можна взяти сина головного героя мокія, якого у творі частіше називають мокою. на перший погляд, він є справжнім патріотом своєї країни: хлопець наполягає на тому, щоб його родина повернула втрачену з часом частину їхнього прізвища «квач», він обожнює українську мову і навіть зміг українізувати свою подругу улю. але насправді це досить обмежена людина, яка не визнає нічого, що не збігається з його . для сестри мини матрони українська мова навпаки є чимось маловартісним і соромним, а тому й огидним. а прізвище брата вона вважає некультурним, мужицьким. зміну прізвища вона вважає такою ж простою справою, як і зміну капелюха. як вона каже: «треба буде і собі трошки одмінити прізвище. розторгуєва — це прекрасне прізвище, та, на жаль, не модне тепер. от, наприклад, мєталова-темброва — зовсім інша річ». про жінку мини та його дочку годі й казати, бо вони не мають власного погляду і сприймають своє українське прізвище та українську мову так само, як і голова родини. для них власне прізвище стає поєднанням літер у неприємне слово, якусь закарлючку, що стає перешкодою стати їм достойними членами тогочасного суспільства. щодо улі, то про неї можна сказати лише те, що це збита мокою з пантелику дитина. до того ж у той час таких, як уля, було дуже багато. вона стала у творі моделлю тогочасної молоді. і нарешті головний герой комедії — мина мазайло, дрібний чиновник одного з безлічі інь. він щиро вірить, що перешкодою у просуванні кар'єрними для нього є українське походження і власне прізвище. і заради більш високої посади він готовий на все. він не зміг би підставити ближнього або вбити, а ось зречення свого народу він не вважає поганим вчинком чи злочином. і герой це робить, змінюючи своє прізвище на більш, як він вважає, милозвучне. у результаті мина мазайло виявляється не тільки звичайним пристосуванцем, а ще й справжнім дурнем. адже він не врахував, що в роки українізації його дії будуть сприйняті, як ворожі, через що він не отримає ні гарної посади, ні поваги в суспільстві. дуже символічно, що газетне повідомлення про звільнення з роботи мини мазайла було надруковане поряд з повідомленням про зміну ним прізвища. отже, головна характеристика усіх героїв «мини мазайла», яких висміює у своїй п’єсі м. куліш, — пристосуванство, обмеженість і неповага до власного минулого та свого рідного народу. автор сміється, але ситуація, яку він відобразив у творі, дуже сумна. а найгірше, що така ситуація і такі люди час від часу з’являються знову. на жаль, є такі, як мазайло, і серед нас.
Спасибо
Популярные вопросы