Поезії василя голобородька не звичайні тим,

поезії василя голобородька незвичайні тим, що суттєво відрізняються від інших віршів. для мене його поезія "з дитинства: дощ" асоціюється з українським селом, затишком, теплом та рідною хатою, а не тільки з дощем. рядки його вільного вірша, тобто верлібера, хоч не римуються, що заважає читанню, проте є досить цікавими

представить виде спящий девушки наделать декорации и переменить не ктрые роли под те которые бы подходили и а та к играть по сценарию росто сменить енкртрых персонажей

скільки існує народна творчість, стільки ж існує пісня. вона скрізь: і в журбі, і в радості, на весіллі, і на похованні. мати співає над дитиною, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахи. кріпаки у своїх піснях виливали весь біль та ненависть до панів та неволі. все, що наболіло, нездійснені мрії, розпач, надію, смуток та тріум народ вкладав у пісні.

чарівність пісень заколисує і відчиняє вікна у те, чим жили люди, що хвилювало їх на протязі багатьох віків. послухай пісні в різних країнах і краще зрозумієш історію та людей цієї країни.