Твір на тему чому чіпка став пропащою силою

Ето не подойдет? панас мирний залишив незгладимий слід в реалістичній українській літературі, збагативши її чудовими творами, в яких зображується різні сторони селянського життя і водночас підіймаються серйозні питання та життєві ситуації. одним з таких творів є твір під назвою “хіба ревуть воли, як ясла повні? ” написаний разом з іваном біликом. в цьому творі підіймаються серйозна проблема, пошук справедливості на землі. ця, на перший погляд, справа майже завжди закінчувалась невдачею, особливо у наш час. роман має другу назву “пропаща сила”. в цьому творі я хочу з’ясувати з яких причин автори ввели цю назву. але по-перше давайте з’ясуємо для себе, що ж таке пропаща сила. на мою думку, це доля людини, яка не використала, не розкрила всі свої гарні риси, свій талант, не пристосувавшись до життя звела свої людські якості нанівець. критики “пропащою силою” в романі панаса мирного називають головного героя чіпку вариннеченка та максима гудзя. давайте прослідкуємо долю цих героїв, та зробимо висновок де і чому вони втратили свої якості та стали “пропащою силою” головний герой роману чіпка. з самого народження хлопчик не бачив батька. він жив разом з мамою та бабусею. з самого дитинства чіпка зазнав страждань, мало того що його родина жила в злиднях, його стосунки не склалися з дітьми. вони його весь час ображали, проганяли. з самого дитинства чіпка проявив високу цікавість до всього, жагу до знаходження правди. так одного разу чіпка пішов на службу до діда бородая, але він був неслухняним хлопцем і дід його вибив. чіпка дуже обурився, вважав що це несправедливо і вирішив помститися підпаливши хату дідові. дід його вигнав. чіпка пішов додому поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна і робітника… так з самого дитинства чіпка пізнав усі гіркоти нашого життя. подорослішав чіпка став добрим хазяїном. але знов “подарунок” долі. у чіпки відбирають його власну землю. чіпка пішов шукати справедливості, але не знайшов, йому сказали плати за свою землю, як що хочеш заново володіти нею. чіпка познайомився з порохом, який у перше дав чіпці випити горілки. чіпці це . тут ще, як на зло чіпка зблизився з компанією вічно гулящих. лушня. пацюк, мотня. і почалось поїхало, все стало пропиватися підряд без відпочинку. в результаті чіпка залишився майже голий і босий. так почала діяти “пропаща сила”. але ж чіпка на цей раз задумався, оженився і зажив заново, відновивши свої гарні риси та довівши людям що він гарний хлопець. чіпка став поважним чоловіком на селі. він торгував по ярмарках тканиною, та розбагатів. в той час були вибори в волость, куди вибрали чіпку від села. але той виявився неугодним і його не підтримали поміщики. так знов доля не посміхнулося чіпці і він розчарувався в цьому житті, остаточно скорившись пропащій силі, грабуючи та вбиваючи людей вночі, а вдень ведучи нормальне життя. максим гудзь – з самого дитинства прагнув волі, свободи. воля кипіла у його крові, вона була привита його славними предками козаками. але так трапилось що його забрали в москалі. в армії його спочатку поважали, бо проявлялися його гарні якості, як: повага до старшого, підтримка друзів та чесність. але згодом армія зробила з нього “поганого хлопця”. він повернувся в піски після 30 років служби з жінкою та донькою. в пісках він став ватажком зграї злочинців до складу якої входив і чіпка. так з вольової, порядної людини утворився злочинець, який і відійшов з нашого життя не порядною смертю. як ми бачимо, в цих двох головних героїв були усі шанси стати порядними, чесними людьми, всі вони мали гарні якості. але злодійка доля не дала їм цього зробити. вони підкорились “пропащій силі”, пустили життя на самохід, шкоду оточуючим їх людям. але вони за це були жорстоко покарані!

с начала он набил свои карманы сухарями он хотел есть и ел их на ходу в кают-компании он нашёл бутылку рома и отхлебнул из неё несколько хороших глотков ибо нуждался в подкреплении сил для предствоящей работы .

первым делом он положил на своё изобретённый плот доски с корабля и на них он положил 3 сундука в одном из них были рис,сухари три круга голандского сыра ,пять больших кусков вяленой козлятины .он заметил что его вещи с берега унесло в море и решил найти одежду и нашёл но он не брал много из за того чт оего больше всего заботили инструменты .взял два охотничьих ружья и два пистолета который переправил вместе с пороховницей ,небольшим мешком с дробью и двумя старыми заржавевшими саблями .он знал что у них были 3 бочки с пороху и он их тоже нашёл  он ещё несколько раз приперался на корабль но я всё же советую тебе прочитать ) в общем вот так писала по своей книге по хе хе а ценность вещей он определял на месте для жизни на острове .

 

езоп (грец. αίσωπος, жив у vi ст. до н. е.) — грецький байкар, автор відомих «байок езопа». перший грецький історіограф геродот свідчить,що езоп народився у фрігії (мала азія) був рабом аристократа іадмона на острові самос  ; отримавши волю, подорожував по греції, вавилонії та єгипту. чимало запозичень і сюжетів з езопа використали відомі байкарі жан лафонтен та іван крилов. з переказів і легенд про езопа, що дійшли до наших часів, постає обличчя народного мислителя і наставника-мораліста. підкреслюється його духовна шляхетність, мудрий розум, любов до простої людини, якій присвячені всі настанови байкаря.

писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. врешті всі вони увійшли у збірку під загальною назвою "байки езопа". точну їх кількісь не встановлено, але вважають, що езопу належить близько 400 байок (і навіть 650). у образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. на жаль, жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори свого часу у невідомо ст. до н. е. упорядкував деметрій фалерський, але збірка не збереглась. відомі лише віршовані переробки творів езопа, написані федром, бабрієм та авіаном.

за однією з легенд про смерть езопа, цар крез послав його у місто дельфи принести у величному храмі пожертву богові апполону.підступні й жорстокі жерці, які вже давно ненавиділи езопа, підклали в його торбину священний золотий кубок бога і обвинуватили в крадіжці, а потім засудили езопа до смерті і скинули зі священної скелі парнаського хребта в безодню. тепер езоп вважається батьком байок.