Хмари пливуть над тобою , пливуть все ж веселою грою. отари хороші з тобою, а ти все стоїш горою. і дума все лине важкая, і сонце все лине ясніш. та хмари летять над
Спасибо
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
1.кінь остапа
"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"
2.зовнішність остапа:
" і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"
3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:
"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."
Популярные вопросы