Мартин боруля – головний герой однойменної трагікомедії івана карпенка-карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. характер мартина борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та способом ведення життя. він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. ставлення до інших: зневажає красовського, наївно довіряє повіреному тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. ставлення інших до мартина: тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. ставлення автора до мартина: за прототип мартина було взято батька автора. цим іван карпенко-карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. моє ставлення до мартина борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити мартин. це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно. на відміну від пузиря («хазяїн»), калитки («сто тисяч») мартин боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, утрачає здоровий глузд.
Спасибо
Ответ дал: Гость
перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні. імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.
Ответ дал: Гость
в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли з тобою поки немає голоду ознак.
Популярные вопросы